Душа з глини

Там є приміщення, де фахівці з оббивки розробляють сидіння та елементи інтер’єру. Є майстерня оздоблення, де підбирають відповідні породи деревини або перетворюють стружку на нові візерунки. Є малярний цех, де змішують фарби та покривають глиняні моделі. Тут є зона електроніки для освітлення, великі фрезерні верстати, які вирізають як цілі автомобілі, так і найдрібніші деталі, лазерне гравіювання, 3D-принтери, інженери-конструктори та програмісти. Все працює разом, щоб створити максимально реалістичний глиняний автомобіль.

«Перевага фізичних глиняних моделей у їх швидкості й наочності, — каже Йонас Альмгрен. — Усього за кілька годин можна побачити, як саме змінюється автомобіль.Глину можна додати чи зняти на місціА потім просто вивезти машину на вулицю, оцінити її в реальних умовах, з усіх можливих ракурсів».

Процес починається з ескізу дизайнера — простого цифрового базового зображення, що описує зовнішні поверхні автомобіля.Після цього студія глиняного моделювання та дизайнер починають тісно співпрацювати, щоб втілити ідеї, виготовити деталі та крок за кроком довести задум до досконалості.Спочатку створюють кілька моделей у зменшеному масштабі, а пізніше — повнорозмірний глиняний макет автомобіля.Серцевину фрезерують з пінополістиролу і покривають приблизно 20-30 міліметрами глини.

«Щороку ми робимо приблизно 50 великих макетів, використовуючи 50–90 тонн глини. Тепер наша робота поєднує класичну майстерність із сучасними технологіями. У нас є чудові сканери, які переносять усе, що ми робимо в глині, у цифровий світ. Тож глина стала скоріше доповненням до цифрових технологійАле саме глина надає дизайну душу», — каже Йонас.

Ми потрапляємо у великий світлий зал з повномасштабною моделлю Volvo EX90 у центрі. Половину автомобіля вкрито червонувато-коричневою глиною від марки Marsclay.Іншу половину загорнуто в Di-Noc — плівку, яка точно імітує справжню фарбу.Поруч стоїть глиняна модель інтер’єру автомобіля з дивовижними деталями, аж до найменшої ручки регулювання гучності.

Студія глиняного моделювання розділена на дві секції: одна для екстер’єрних моделей, друга — для інтер’єрних. Том Джойс — старший скульптор з глини, який відповідає за екстер’єри.Виріс у Ковентрі (Англія), почав працювати моделістом по дереву в Triumph ще в 1973 році. У 1990-х роках він перейшов на глину і, пропрацювавши кілька років у BMW, Audi та Renault, приєднався до Volvo Cars.

«Мені подобається творити руками.Конструювання нового автомобіля — це тактильне ремесло, і після багатьох років я на дотик відчуваю, правильна форма чи ні.Велика перевага фізичного глиняного автомобіля в тому, що там нічого не сховаєш. Усе стає очевидним», — каже Том.

В екстер’єрних моделях використовують м’якшу глину, нагріту до 60–65°C, щоб досягти оптимальної пластичності.Далі починається цикл нанесення глини, розгладжування, сточування, шліфування, полірування, коригування кутів, поверхонь, ліній і форм — процес, що може тривати до двох років.Коли глиняну модель завершено, усі дані надсилають у цифровому вигляді до інженерного відділу.Подрібнену глину переробляють або віддають школам.

«Багато чого може змінитися в процесі — нові правила, нові ідеї, нові рішення. Найчастіше ми, мабуть, регулюємо висоту даху.Але змінитися може будь-що, й інколи доводиться починати все з нуля.Це складно, але неймовірно приємно, коли нарешті все складається докупи».

Том викочує шафу, повну інструментів: скребків, шпателів, рашпілів і копачів для зняття чи оброблення глини. А ще — спеціальні інструменти, які він виготовив власноруч з ложок, ножів для сиру або терки, щоб досягти потрібного результату.

«Перші тижні з новою моделлю — найприємніші, коли ще немає чіткої картинки і працюєш на відчуттях. Ти можеш імпровізувати. Але мені також подобається співпраця з дизайнерами Volvo — найкваліфікованішими з усіх, з ким я працював», — каже Том Джойс.

Альбін Ларссон — старший скульптор з глини для інтер’єрів. Це копітка, ювелірна робота, де кожен міліметр має значення.Він використовує трохи твердішу глину, розм’якшену тепловою гарматою, перш ніж ліпити деталі вручну. Потім накладає на поверхню «фарбувальні шкури» — матеріал, відлитий із силіконових килимків з різною текстурою — і, нарешті, пресує надруковані на 3D-принтері компоненти в глину.

«Мені найбільше подобається панель приладів, тому що на ній так багато деталей. Щоб все було правильно, ми тісно співпрацюємо з експертами з безпеки та ергономістами. Що ви відчуваєте, коли сідаєте? Чи все видно в машині? Чи нічого не блокує вам огляд?Цього неможливо зробити суто в цифровому форматі».

Так само, як і Том, Альбін працює з широким набором шпателів і скребків, але його найуживаніший інструмент зовсім інший — звичайна клейка стрічка.

«Стрічка, очі та руки — найважливіше в моїй роботі.За допомогою стрічки можна досягти ідеально точних ліній, коли треба змістити поверхню на міліметр усередині автомобіля. Це трохи схоже на лінійку».

Альбін навчався, як і більшість шведських скульпторів з глини, у Формакадеміні в Рерстранді (Лідчепінг). Дворічна програма пропонує спеціалізацію в галузі архітектури, порцеляни, культури або транспортних засобів.Через свій інтерес до автомобілів Альбін працював у Škoda та Volkswagen, а потім здобув роботу мрії у Volvo Cars.

«Саме ремесло рухає мною. Я перфекціоніст. Але бути частиною створення хорошого продукту — звісно, теж чудово. Починаєш з маленької грудочки глини, а на виході отримуєш найновішу машину, що постачається по всьому світу.Це неймовірно», — каже Альбін Ларссон.

Більшість великих автомобільних компаній тепер мають власні студії глиняного моделювання. Volvo Cars рано перейняла цю техніку, починаючи з першого успіху головного дизайнера Яна Вілсгаарда — моделі Amazon 1956 року.Останніми роками Гетеборг став справжнім центром глиняного моделювання як у Швеції, так і в усьому світі. Йонас Альмгрен сповнений надії та впевненості, що так триватиме й надалі.

«Доки ми обираємо автомобіль серцем, попит на глиняні моделі зберігатиметься. Так уже влаштовані люди. Цифрові інструменти постійно вдосконалюються, але я все одно не думаю, що вони можуть повністю замінити глиняну модель. Зрештою, автомобіль — це фізичний продукт».